Маршрут пролягав вулицями Дмитра Січинського, Івана Франка, Павла Ковжуна, мікрорайоном Височанкою, Копальняною та вулицею В'ячеслава Чорновола. Видобуток солі на Калущині могли започаткувати фракійські племена голіградської культури у Х-IX ст. до нашої ери. А на перехресті вулиць Ковжуна і Височанки була в ХVІІІ ст. перша в Калуші піч для випалювання кераміки, а, можливо, й цегли.

Маршрут пролягав вулицями Дмитра Січинського, Івана Франка, Павла Ковжуна, мікрорайоном Височанкою, Копальняною та вулицею В'ячеслава Чорновола. Видобуток солі на Калущині могли започаткувати фракійські племена голіградської культури у Х-IX ст. до нашої ери. А на перехресті вулиць Ковжуна і Височанки була в ХVІІІ ст. перша в Калуші піч для випалювання кераміки, а, можливо, й цегли.

У коментарі «Вікнам» екскурсовод, краєзнавець Богдан Яневич розповів, що над темою промислів Калуша працює понад 5 років. Каже, що розпочав екскурсію саме з колишнього калуського замку (територія ліцею №1), адже там раніше був польський будинок, міська економічна управа, яка була повꞌязана з калійними промислами. Була навіть ідея створити музей Калуського замку, проте наразі цей проєкт відклали до кращих часів.

Історик вважає несерйозним припущенням те, що Калуш походить від слова «калюжі», адже калюжі були скрізь. Насправді Калуш походить від слова «калій», що має відношення до калійної промисловості.

Маршрут розкриває історію видобування калійної солі, розвиток калійних промислів та складається з таких локацій:

1. Експозиція австрійсько-польських мап, кадастрових карт і графічних реконструкцій в музею «Калуська в’язниця». В ХVІ ст. Замчище (панський старостинський маєток) з фільварком та ринком оточували ремісничі майстерні, а довкола формувалося містечко з помешканнями заможних урядовців, промисловців і купців укріплювалося оборонними спорудами периметр яких з плином часу розширювався. В центрі поблизу ринку 1632 року збудовано першу міську дерев’яну Ратушу. Невеличкі поселення, хутори та урочища, такі як Баня, Матіїве село, Сирипки, Силилів, Загір’я, Торговиця, Струкова гора, Поріччя, Снідова (Снідів), Толока, Помірки, Загробище, Залісся вважалися замістям.

2. Територія економічної управи (до ХІХ ст. управляла калійними промислами) та фільварку при Калуському замку.

3. Вулиця Фільчинських, де була перша ливарня дзвонів.

4. На перехресті вулиць Ковжуна і Височанки була в ХVІІІ ст. перша в Калуші піч для випалювання кераміки, а, можливо, й цегли. Згодом тут збудували бурсу.

5. Старий міський цвинтар закладений 1790 року (поховання засновників калійних промислів), поблизу якого є вентиляційний ствол підземної шахтної конюшні.

6. Археологічні пам’ятки гальштатської (голіградської) культури на «Струковій горі». Можливо, тут було поселення перших солеварів.

7. Оглядовий майданчик над вентиляційним стволом шахти. Вид на зруйновані споруди калійного заводу KALI/TESP: ратуші, цехів перероблення руди, електровні (тепер пекарня), лабораторії та механічного (тепер ливарний) цеху.

8. Територія первісних шахтних виробітків (відходів) калійного видобутку. Залишки давньої вузькоколійки та конезаводу. Інститут галургії.

Так, видобуток солі на Калущині могли започаткувати фракійські племена голіградської культури у Х-IX ст. до н. е., як, наприклад, у селі Лоєва на Надвірнянщині. Через 5 століть галльські племена бойїв вплинули на етногенез галичан (у перекладі з кельтської мови «salina» — це соляне озеро, а «hal» — це сіль).

У 60-45 роках до н. е. дакки, уславлені видобуванням руди, витіснили бойїв і таврісків з карпатської котловини. У II-V ст. н. е. за цю справу взялися слов’янські племена культури карпатських курганів. Під впливом римлян з ІІІ ст. у нас розвивалась торгівля, в тому числі сіллю. Удосконалювали солевидобуток білі хорвати, тиверці й уличі, угорці та галичани Польські урядовці у кінці ХIV ст. почали документувати розвиток та видобування калійної руди. 

Калушанка Олеся працює стоматологом. На екскурсії в рідному місті вперше. Оголошення про заходи побачила в Інстаграмі вже раніше. Проте не було часу прийти. Шкодує, що в шкільні часи в неї не було таких цікавих уроків, де б мала нагоду дізнатися про Калуш та його розвиток:

«Я навчалася в хотінській школі №9 і у нас не було уроків історії Калуша, де б б детально вивчали про видобуток соляних і калійних покладів».

Жінка додала, що в школі не замислювалася над важливістю та цінністю історії. Зараз інформацію переосмислила та захопилася історією.

Усього в рамках циклу екскурсій «Калуш — старе місто» було проведено п'ять оригінальних екскурсій, які проводили відомі місцеві краєзнавці Олег Відливаний, Людмила Андрійчук, Оксана Максим'як, Іван Тимів, Богдан Яневич. За бажанням калушан екскурсійний цикл матиме продовження. Зокрема, впродовж осені її проводитимуть кожної останньої неділі місяця. Про час та місце зустрічі повідомлятимуть в соцмережах.

Також в. о. директора музейно-виставкового центру Олег Відливаний анонсував, що 7 вересня на Домбровському кар’єру відбудеться театралізована екскурсія про історію калуського солеваріння.

Ірина БОРАЧОК, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер

ВІКНА ⁰